вторник, 1 ноября 2011 г.

Биоэнерготерапия и амулеты в Церкви?


о. Анджей Трояновский SChr

В одном из небольших городов на западе Польши супружеская пара открыла фирму, в которой они за деньги выполняют услуги гадания по картам, колдовства, снимают и устанавливают заклятия, открывают энергетические каналы и т.п.
 Кроме всего этого, клиентам предлагают медальон святого Бенедикта вместе с объяснением, что его чудодейственная сила начинает проявляться лишь после окунания его в кровь. При этом супруги всегда в церкви в первом ряду, и первыми идут к святому Причастию. Местные газеты печатают обширные интервью с ними, в которых они убеждают публику в том, что они – безупречно верующие католики, бескорыстно помогающие страдающим благодаря своим сверхъестественным способностям и многолетнему опыту. Рассказывают о своих якобы многочисленных друзьях-священниках, и о местном отце настоятеле, который, по их мнению, несправедливо считает их оккультистами и обвиняет в чародействе и магии.
Отец настоятель узнал об их деятельности непосредственно от их бывших клиентов, которые на собственном горьком опыте убедились, какими могут быть последствия визита в эзотерическом кабинете. Некоторые из них узнали (по точным данным колоды карт), что их ожидает развод и новый брак. Другим посоветовали покинуть квартиру, в которой господствуют вредные энергии, и переселиться в другое место. Понемногу стало прибывать людей, которым после контакта с этой фирмой пришлось обращаться за помощью к священнику экзорцисту. Поэтому отец настоятель несколько раз пытался провести с ними беседы, которые, естественно не принесли эффекта. После этого настоятелю ничего не оставалось, как с амвоны представить верующим учение Церкви об оккультизме. Это не только не помогло, а наоборот, вызвало бурную реакцию у главных адресатов речи, которые стали совершенно открыто выражать свою враждебность по отношению к «недоброжелательному» настоятелю. К сожалению, эта ситуация не единственная, и не один настоятель безрезультатно пытается противостоять оккультистическим «фирмам» и «биоэнерготерапевтам»...

четверг, 28 июля 2011 г.

Розпорядження щодо теологічно-пасторального приготування до І Всеукраїнського Євхаристичного Конгресу Римсько-Католицької Церкви в Україні


І Всеукраїнський Євхаристичний Конгрес, оголошений у пастирському посланні Конференції Латинських Єпископів України, який має відбутися з 26 травня по 3 червня 2012 року, буде винятковою можливістю поглибити євхаристичну свідомість живого та спасаючого Христа, а також часом подяки за релігійне життя наших парафіяльних спільнот, яке відроджується. Організацією та проведенням запланованої спасенної події займається створений з цією метою Всеукраїнський Комітет Конгресу.
Для найбільш плідного переживання євхаристичної присутності Господа під час конгресових подій єпископи України встановили час у 7 місяців пасторальної підготовки духовних, богопосвячених осіб та вірних, коли Церква в Україні в молитовній рефлексії розважатиме Євхаристію в сакраментальній перспективі економії спасіння.
Таким чином протягом часу, що передує Конгресу, рекомендую:

вторник, 5 июля 2011 г.

Пастирський лист римсько-католицьких єпископів України про І Всеукраїнський Євхаристичний Конгрес


Возлюблені Брати і Сестри!


1. Оголошення
І Всеукраїнського Євхаристичного Конгресу

 
 Поточний 2011 рік є особливим часом для Вселенської Церкви та для Католицької Церкви в Україні. 1 травня, у Неділю Божого Милосердя, Святійший Отець Бенедикт XVI причислив до лику Блаженних свого Великого Попередника Йоана Павла ІІ. Ми приймаємо цей дар з величезною вдячністю, вбачаючи в цій події важливе завдання, яким є заглиблення у спадщину вчення і свідчення віри блаженного Йоана Павла ІІ. Цього ж року ми також відзначаємо десяту річницю паломництва Йоана Павла ІІ в Україну. Підводячи підсумки свого візиту в Україну під час аудієнції, яка відбувалась у середу 4 липня 2001 року, десять років тому, Святійший Отець сказав: «Я дякую Богові за те, що Він дав можливість мені звершити це паломництво, яке для мене надзвичайно важливе. Це паломництво – дань пошани, складена цьому народові, його довгій і славній історії віри, свідчення і мучеництва».

суббота, 25 июня 2011 г.

Олександр Доброєр: кожна людина покликана до служіння Богу


- Який канонічний статус і місце мирян у житті Церкви після Другого Ватиканського Собору? - Як поєднується ієрархічність церкви і соборність, тобто рівність у честі мирян і священства в рамках особливих покликань кожного?
В середині ХХ століття відбувається суттєва зміна в католицькій еклезіології. Якщо ще в період до Другого Ватиканського собору провідною була «вертикальна» еклезіологічна модель, де існувало духовенство, що навчає і «стадо», яке його слухає, то вже соборні документи вносять нове бачення Церкви. Розвивається ідея Церкви як Народу Божого і як спільноти-спілкування (koinonia, communio). І хоча багато коментаторів зазначають, що для розуміння природи Церкви необхідно враховувати різні еклезіологічні концепції (оскільки жодна не виражає таємниці Церкви у всій повноті), але все ж саме ідея Народу Божого і спільноти-спілкування є найбільш співзвучною сучасній людині.